Комп'ютер чи книга

Автор: Троцко Валерія, учениця 8-Б класу

    Одного разу Книга засумувала. Вже майже рік вона стояла на полиці, і ніхто до неї навіть не доторкнувся. Її придбали для спритного хлопчика Петрика. Але, на жаль, книги його не цікавили. Годинами він сидів за комп’ютером: то музику слухав, то соціальні мережі «штурмував», то в ігри грав. І так щодня. 

 Та мама хлопчика, на превелику радість Книги, звернула увагу на захоплення сина і ...відправила Петрика на вулицю до дітей
. Книга не дуже образилась і тому з надією дивилась у вікно і чекала на повернення Петрика. Аж тут почула чийсь голос: 

 – Яке нахабство! Ми й тридцятого рівня досягли, і поспілкувались з друзями... А він отак просто пішов від мене! Зрадник!

 Книга озирнулась. На неї, зухвало сяючи новеньким блакитним екраном, дивився запеклий ворог (дарма, що він того не знав) – Комп’ютер.

 – Ти хто? – не дуже ввічливо звернувся він до Книги. 

 – А ти хіба не знаєш? Я – Книга. – Слухай, Книго, а з якого століття ти до нас прибула? Паперова, в обкладинці, з нудним чорним текстом... Ну і дива!

 Книга аж захлинулась від такої неповаги:

 – Ти не знаєш хто я ?! Я – найвідданіший, найкорисніший і взагалі найкращий друг людини! 

 – Те саме я думав про себе, – хвалькувато промовив Комп’ютер. – Бо які в тебе переваги? Та ніяких! В мене, наприклад, є справжній друг – Інтернет. Він може знайти будь-яку інформацію за лічені секунди. І немає потреби тисячі разів перегортати сторінки, адже його пошукова система дуже досконала і не потребує зайвих рухів!

 – Браво! Чудовий монолог! Невже тобі невідомо, що дуже часто сторінки твого друга досить сумнівні і мають непідтверджені матеріали? Чи не замислювався ти над тим, що на «піратських» сайтах ( про які, до речі, більшість їх відвідувачів навіть не здогадується) є безліч вірусів, які можуть тебе просто знищити?! 

 Комп’ютер отетеріло подивився на Книгу, а потім тихим, але ще впевненим голосом прошипів: 

 – Та й не кажи!!! А ти значить чиста, як більшість твоїх сторінок? Ха! Я бачив такі безглузді книги, що й казати нічого: ні цікавого змісту, ні ідеї, ні моралі – або якісь жорстокі бійки, або сльозливі романи. 

 Книга на мить замовкла, але швидко знайшла відповідь: 

 – На відміну від тебе, я не залежу від електричного струму! Книга переможно пхикнула, та побачила, що Комп’ютер помітно засмутився. 

 – Не сумуй! Соціальні мережі теж мають свою користь: адже вони дають можливість миттєво поспілкуватись з давніми друзями з різних кінців світу... Та й ігри бувають дуже цікавими і корисними для розвитку людини, – сказала Книга. 

 – Так, згоден... 

 Суперники замовкли на декілька хвилин. Першим не витримав Комп’ютер: 

 – Ми... це... корисні.. Обоє! 

 Книга зітхнула, посміхнулась і промовила: 

 – Мир?

 – Мир! – з радістю відповів Комп’ютер.