Словник термінів з інформатики за 8 клас

Адаптер (контролер) — пристрій, призначений для приєднання до комп’ютера периферійного пристрою та керування його роботою.

Алгоритм — послідовність команд для виконавця, яка чітко визначає, які дії та в якому порядку потрібно виконати для розв’язування певної задачі. 

Аналоговий сигнал — неперервний сигнал, що може набувати будь-яких значень із певного діапазону.

Апаратне забезпечення — сукупність пристроїв і приладів, які забезпечують функціонування інформаційної системи.

Архіватор — програма, що здійснює упакування файлів в архів шляхом стиснення даних.

Архітектура комп'ютера — опис будови комп’ютера й принципів роботи його складових.

Аудіоредактор — програма для опрацювання звукових (аудіо) файлів.

Байт — набір із 8 послідовних бітів, який сприймається комп’ютером як єдине ціле.

Біт — найменша одиниця інформації, що позначається двійковою цифрою 1 або 0.

Відеоредактор — програма для створення, редагування та монтажу відеофайлів з окремих відеофрагментів.

Глобальна змінна — змінна, доступ до якої можливий із будь-якої точки програми.

Двійкове кодування — подання даних за допомогою двійкових цифр — 0 і 1. Декодування — перетворення закодованого повідомлення у форму, прийнятну для приймача.

Дискретний сигнал — сигнал, рівень якого може набувати лише окремих значень із певного набору.

Електронна таблиця — структура даних, поданих у вигляді таблиці, що забезпечує автоматичні обчислення за введеними в комірки формулами. Звукова карта — пристрій комп’ютера, призначений для перетворення аналогового електричного сигналу на дискретний і навпаки.

Змінна — величина, значення якої може змінюватися в ході виконання програми.

Імпорт файла — відкриття у середовищі прикладної програми файла, створеного в іншому програмному середовищі.

Інсталяція — процес установлення програмного забезпечення на комп’ютер користувача (зворотній процес — деінсталяція).

Інтерфейс користувача — засоби взаємодії користувача з програмою.

Код — набір символів або сигналів і правил їх використання для кодування повідомлень.

Кодування — перетворення повідомлення в зручний для передавання, зберігання й опрацювання вигляд.

Колонтитул — структурний елемент документа, що міститься у верхній або нижній частині сторінки.

Компілятор — спеціальна програма, яка перетворює текст програми, написаної мовою програмування високого рівня, на програму, подану машинною мовою, придатну для виконання на комп’ютері.

Конвертер — програма, призначена для перекодування медіафайлів з одного формату в інший.

Локальна змінна — змінна, доступ до якої можливий тільки всередині процедури, у якій вона оголошена.

Мова програмування — штучна мова, яка являє собою систему позначень і правил для запису алгоритмів у формі, придатній для подальшого їх виконання на комп’ютері.

Мультимедіа (від латин. multum — багато та medium — середовище) — це здебільшого інтерактивні (діалогові) системи, які використовують дані різних типів.

Операційна система — система програм та даних, за допомогою якої організується робота комп’ютера.

Пам'ять внутрішня — швидкодіюча пам’ять, розміщена на системній платі комп’ютера; поділяється на оперативну й постійну.

Пам'ять зовнішня (зовнішній запам'ятовуючий пристрій) — пам’ять на зовнішніх носіях даних (диски, флеш-пам’ять).

Пам'ять оперативна — внутрішня пам’ять комп’ютера, призначена для зберігання програм, даних, які опрацьовуються в даний момент.

Пам'ять постійна (постійний запам'ятовуючий пристрій) — пам’ять, призначена для зберігання програм і даних, що забезпечують роботу комп’ютера після ввімкнення.

Периферійне обладнання — зовнішні пристрої комп’ютера.

Посилання на комірку — адреса комірки, до якої додається ім’я аркуша, якщо посилання здійснюється на комірку з іншого аркуша.

Програмне забезпечення — сукупність програм, установлених на комп’ютері і призначених для забезпечення його роботи та розв’язування задач користувача.

Програмування — процес створення комп’ютерних програм.

Редагування документа — виправлення помилок, внесення змін до документа. Система програмування — сукупність програм та інших засобів, які забезпечують створення комп’ютерних програм певною мовою програмування.

Стиль — спосіб форматування структурного елемента текстового документа. Умовне форматування — автоматична зміна формату комірки на заданий, якщо значення даних в ній відповідають заданій умові.

Форматування документа — зміна зовнішнього вигляду документа.

Шаблон документа — документ, який зберігається в окремому файлі особливого формату та використовується як основа для створення нових документів.